У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

У столиці України відбулася презентація арабськомовного видання легендарної збірки поезій “Кобзар” українського поета Тараса Шевченка. Подія стала знаковою для розвитку культурної дипломатії між Україною та арабським світом і зібрала дипломатів, науковців, перекладачів, представників культурних інституцій та студентів.

Презентація пройшла у Медіацентрі публічної дипломатії Дипломатичної Академії імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України. 

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

Організаторами заходу виступили GDIP Media Center та Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України. 

Партнером події став Ліванський культурно-інформаційний центр.

Презентація арабського перекладу «Кобзаря» стала не лише літературною подією, а й важливим кроком у розвитку міжкультурного діалогу. Творчість Тараса Шевченка давно вийшла за межі українського культурного простору, а нове видання відкриває можливість ближче познайомити арабськомовну аудиторію з його поезією та ідеями свободи, гідності й любові до Батьківщини.

У програмі заходу учасники говорили про історичні зв’язки української та арабської культур, зокрема про шлях ліванського мислителя Михаїла Нуайме — видатного поета і філософа з Лівану, який певний час навчався на Полтавщині та став одним із перших популяризаторів української культури в арабському світі.

Гості також переглянули фрагменти документального фільму «Український Ліван» автора Ігоря Осташа та режисера Станіслава Литвинова, що розповідає про культурні та історичні зв’язки між двома країнами.

З ключовими моментами на події виступили директор Дипломатичної академії України, Надзвичайний і Повноважний Посол Ігор Осташ, ліванський перекладач і журналіст Імадеддін Реф, голова Громади українців Лівану Ірина Висота, т.в.о. ректора, проректорка з науково-педагогічної роботи Київського національного лінгвістичного університету Наталія Стефанова та президентка Ліванського культурно-інформаційного центру Наталія Бодак. Модераторкою події стала Андріана Біла.

«Сьогодні ми також живемо у непрості часи, і саме тому слово Шевченка звучить особливо сильно і сучасно. Його творчість нагадує нам про важливість єдності, віри у власний шлях та сили духу», — зазначалося під час презентації.

З вітальним словом до учасників події звернувся директор Дипломатичної Академії Ігор Осташ – ініціатор проєкту перекладу «Кобзаря» арабською мовою. У своєму виступі він підкреслив, що українська культура має універсальну мову, яка здатна об’єднувати народи навіть у складні історичні часи.

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

«Тарас Шевченко — це не лише символ української культури. Його слово є універсальним голосом свободи і людської гідності. Саме тому переклад “Кобзаря” арабською мовою є важливим кроком у культурній дипломатії України. Ми відкриваємо Шевченка для нової аудиторії, і водночас відкриваємо нові можливості для діалогу між нашими культурами», — зазначив Ігор Осташ.

У своїй вітальній промові президентка Ліванського культурно-інформаційного центру Наталія Бодак наголосила, що Центр вже багато років працює над створенням культурного мосту між двома країнами.

«Вже майже двадцять років Ліванський культурно-інформаційний центр послідовно будує культурний міст між Україною та Ліваном — через мистецтво, літературу, музику та живий людський діалог. Переклад “Кобзаря” арабською мовою — це не просто видавничий проєкт. Це можливість для молодого покоління арабського світу відчути силу слова Шевченка, його прагнення свободи, гідності та любові до своєї землі», — зазначила Наталія Бодак.

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

Вона також підкреслила, що одним із важливих напрямів діяльності Центру є видавничі та перекладацькі ініціативи, спрямовані на створення двомовних видань для університетів України та Лівану.

Серед знакових ініціатив Центру — відкриття пам’ятника ліванському мислителю Михаїла Нуайме в Україні, а також підтримка встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в Лівані.

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

До заходу через відеозв’язок долучився ліванський перекладач і журналіст Імадеддін Раеф, який працював над перекладом творів Шевченка арабською мовою. Також онлайн до презентації приєдналася голова Громади українців Лівану Ірина Висота.

Окрему частину програми склало прочитання поетичних уривків із творів Шевченка у виконанні студентів-арабістів Київського національного лінгвістичного університету, які представили тексти українського поета арабською мовою.

Під час події також говорили про культурні ініціативи, що увічнюють пам’ять про Кобзаря за межами України. Зокрема, було згадано відкриття пам’ятника Тараса Шевченка у місті Бааба — передмісті Бейрута за підтримки Ліванського культурно-інформаційного центру. Монумент, відкритий у 2021 році в Українському парку, став першим пам’ятником Шевченку на Близькому Сході та сотим у світі.

Цей проєкт, як і переклад «Кобзаря», став частиною ширшої програми культурної дипломатії України, спрямованої на популяризацію української культури за кордоном.

Партнером події виступив Ліванський культурно-інформаційний центр — громадська організація, яка вже майже два десятиліття працює над розвитком культурних зв’язків між Україною та Ліваном.

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

Засновниками Ліванського культурно-інформаційного центру є брати-мароніти Родріг та Марун Мерхеж, які багато років присвятили розвитку культурних та економічних взаємин між Україною і Ліваном.

Серед почесних гостей події був Повноважний міністр, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Ірак в Україні Терек Казема.

У Києві презентували арабськомовне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка

Учасники презентації наголошували: переклад «Кобзаря» арабською мовою відкриває нові можливості для культурного діалогу між народами. Поезія Шевченка, що говорить про свободу, людську гідність і прагнення до справедливості, залишається зрозумілою людям у різних куточках світу.

Саме тому такі культурні проєкти мають особливе значення — вони допомагають народам краще пізнавати духовну спадщину одне одного та формувати простір взаємоповаги, співпраці й спільного майбутнього.

Прокрутка до верху